Мова — це душа народу
Мова — це душа народу. Як і всяку душу, її треба вміти зберегти чистою і красивою. І вона, як і душа, тільки одна, одна для кожної нації. Немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова. Це, звичайно, саме ті слова, які промовляла ще за сивої давнини над колискою молода жінка, чимось схожа на матусю. Ці слова сповнені почуттям, ніби квітка нектаром. Мелодійна та неповторна українська мова ввібрала в себе гомін лісів, полів, рік і морів землі нашої. Слова нашої мови переткані вишневим цвітом, барвінком, калиною. Українську мову століттями принижували, придушували і навіть оголошували "неіснуючою" Але вона витримала всі випробування. Знову наш народ знайшов її і тепер вже точно не втратить. Плекаймо нашу співучу, рідну українську мову!
